Рефлексія
(від позднелат. Reflexio - звернення назад) - це звернення уваги
суб'єкта на самого себе і на свою свідомість, зокрема, на продукти
власної активності, а також якесь їхнє переосмислення. Зокрема, - в традиційному сенсі, - на утримання та функції власної
свідомості, до складу яких входять особистісні структури (цінності,
інтереси, мотиви), мислення, механізми сприйняття, прийняття рішень,
емоційного реагування, поведінкові шаблони і т. Д.
Згідно П'єр Тейяру де Шардену, рефлексія - те, що відрізняє людину від тварин, завдяки їй людина може не просто знати щось, але ще й знати про своє знанні.
Згідно Ернст Кассиреру, рефлексія полягає в «здатності виділяти з усього нерозчленованого потоку чуттєвих феноменів деякі стійкі елементи, щоб, ізолювавши їх, зосередити на них увагу» [1]
Одним з перших в психології розглядом рефлексії зайнявся А. Буземан (1925-1926 рр.), Який трактував її як «всяке перенесення переживання з зовнішнього світу на самого себе»
Згідно П'єр Тейяру де Шардену, рефлексія - те, що відрізняє людину від тварин, завдяки їй людина може не просто знати щось, але ще й знати про своє знанні.
Згідно Ернст Кассиреру, рефлексія полягає в «здатності виділяти з усього нерозчленованого потоку чуттєвих феноменів деякі стійкі елементи, щоб, ізолювавши їх, зосередити на них увагу» [1]
Одним з перших в психології розглядом рефлексії зайнявся А. Буземан (1925-1926 рр.), Який трактував її як «всяке перенесення переживання з зовнішнього світу на самого себе»
